Кам'янське. ЗДО № 19 "Калинка"

 





Батьківський лекторій

  

Практикум для батьків

 

«Ігри з казкою»

 

«Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити джерела думки і слова. Без казки, без гри уяви дитина не може жити… Казка – це образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови».
В. Сухомлинський

 

       Усна творчість нашого народу багата й різноманітна. Найпопулярнішим жанром серед дітей є казка. У ній гармонійно поєднуються реальне й фантастичне, зачаровуючи малих красою українського слова – мудрого, доброго, оптимістичного. Споконвіку старші покоління передавали нащадкам власний світогляд, морально-етичні та естетичні принципи, мрії про нездоланність добра і правди, про щасливе життя.
Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Це не лише скарбниця народної мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Казка збагачує соціальний і предметний досвід, показує способи розв’язання моральних суперечностей, і, до того ж у ній завжди перемагає добро.
   Але, шановні дорослі, казку можна не тільки читати чи розповідати дітям, а з нею можна і погратися. Ось сьогодні ми з вами і спробуємо це зробити. А допоможе нам в цьому казкова галявина, на якій полюбляють гратися діти.
Познайомивши дітей зі змістом казки можна запропонувати побудувати ланцюжок послідовних подій, який допомагає «прожити» разом із героєм його життя. Можна зазирнути в минуле чи майбутнє персонажів: уявити що було раніше з тим чи з тим і з них і що могло б відбутися далі. Давайте спробуєм розповісти, як усе складеться для Колобка, коли він повернеться до баби й діда (відповіді батьків). Як зміняться характер та життя Кози – Дерези після того, як її виженуть із Зайчикової хатки? (відповіді батьків).
    Ось така «прогулянка в минуле казкових героїв» має виховне спрямування. Фантазуючи, дитина вчиться не лише осмислювати описані події, а й аналізувати певні життєві ситуації, передбачати наслідки конкретних дій та вчинків і можливі реакції на них однолітків та дорослих, які її оточують. Давайте, наприклад, спробуємо проаналізувати дитинство Баби Яги, щоб дізнатися чому ж вона потім стала лихою та потворною (відповіді батьків). А щo б таке придумати зараз аби відвернути Бабу Ягу від зла? (відповіді батьків).
Розповідаючи дітям казку, запропонуйте їм самим зарадити головному героєві у його пригоді, не залучаючи до цього інших персонажів. Наприклад, подумайте, і відтворіть на галявині казок, будь ласка, як Зайцеві з казки «Зайчикова хатка» можна було б і без сторонньої допомоги вигнати Лисицю зі своєї оселі? (відповіді батьків). А як би Колобок міг заховатися від голодних звірів? (батьки відповідають і показують на галявині).
    Запропонуйте малюкові уявити себе кимось із тих, хто діє в казці, й розповісти, що він відчув би, як сприйняв би конкретну подію, залежно від того, чиїми очима зараз «дивиться» на неї. А як поставився б до подібної ситуації інший казковий герой. Адже сприйняття добра і зла у різних героїв не однакове а й часто навіть зовсім протилежне. Баба Яга чи Змій, напевно, вбачають у добрих вчинках зло щодо себе; Дідова ж Дочка сприймає їх як надання допомоги ближньому і як радісну подію.
А зараз інша пропозиція – спробуємо написати листа улюбленому казковому героєві й поділитися з ним власними враженнями, висловити свої побажання або прохання.
Ігри за змістом казки, ігри  із залученням казкових персонажів та ігри – бесіди будуть особливо гострими і цікавими, якщо мова піде про позитивного героя, який не зовсім гарно виглядає ззовні чи має певні фізичні вади (наприклад Кривенька качечка) а негативний, навпаки має ошатний привабливий вигляд (Мачуха, яка перетворилась в Царівну).
Змінити погляд дитини на непривабливий зовнішній вигляд позитивного персонажа допоможе звертання цього героя до неї за допомогою чи порадою. Щоб ви, шановні батьки, запропонували б Чудовиську із казки «Пурпурова квіточка», щоб його вигляд не так лякав інших? (відповіді батьків).
Після прослуховування казок радимо провести за ними ігри морально-етичного спрямування. Отже, спробуємо погратися самі.  
«Хто у світі найлихіший?»
Придумайте лихого та підступного казкового персонажа, опишіть його зовнішність, характер, спосіб життя, звички, помешкання, відшукайте його на галявині. Чи може існувати казка без нього? Яку роль відіграє він в казці? (відповіді та дії батьків).
«Хто у світі найдобріший»
(Гра проводиться аналогічно)
«Хороший і поганий»
За що можна було б похвалити Бабу Ягу? Яка користь для Змія у тому, що він має три голови (відповіді батьків).
«Навпаки»
Тут відомим казковим персонажам надаються прямо протилежні риси характеру.
«Коли б я міг»
Ця гра допоможе засобами казкового, уявного викликати в дітей бажання здійснювати реальні добрі справи.
Подумайте, якби ви змогли стати невидимим, щоб тоді ви зробили б? (відповіді батьків).
Коли б ви змогли перетворитися у сонце чи вітер, щоб тоді прагнули б? (відповіді батьків).
«Мудра Сова»
Розумні поради допоможуть дітям розв’язати пригадуванні ними неприємні ситуації із казок більш справедливо.
Як би ви порадили Півникові поступити з ледачими Мишенятами, щоб вони не залишились голодними? (відповіді батьків).
З усього сказаного можна зробити висновок: казка подає дітям загальнолюдські цінності, високу мораль не у вигляді сухих і нудних повчань та наказів. А підводить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре; чому лише гарні вчинки дають справжню втіху.
Вміла робота з казкою допоможе виховати в дитини чуйність і доброзичливість, милосердя й співчуття – риси, які допомагають формувати справжню Людину.    

 

 

 

ПРИВЧАЄМО ДО ПОРЯДКУ

 

(методичні рекомендації для молодих батьків)
Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.
Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?
Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.
Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть ска­зати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посу­ду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочен­ня, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.
І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.
 По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.
 По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.
Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо ма­люк не виконав доручену справу.
Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».
Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.
 
  33 способи як виховати хорошу дитину
1.       Чарівне слово
Навчіть дитину деяких "чарівних слів" - "дякую", "будь ласка", "вибачте". І коли б дитина не говорила їх, намагайтеся швидко і ввічливо виконувати всі її прохання (в міру можливостей).
2.       Чай у двох.
Організуйте вечірній чай з вашою дитиною. Порадьте їй запросити на чай улюблені іграшки. А потім зробіть так, щоб всі за столом дотримувалися правил ввічливості.
3.       Обніміть дитину!
Поплескування по плечах або обійми доречні у тих випадках, коли дитина ввічлива з кимось - це дуже важливо.
4.       Домашні тварини і дитина.
Обов'язково привчайте дитину доглядати домашніх тварин: купівля корму, прогулянка, розчісування, витирання лап, чистка клітки.
5.       Політика чесності.
Завжди давайте чесну відповідь на запитання дитини.
6.       Нагороджуйте інших.
Коли зустрічаєте ввічливих і доброзичливих людей, похваліть їх за доброту.
7.       Розмови на подушці.
Кожний вечір, коли вкладаєте дитину у ліжко, запитайте її: "Яка частина дня була найкращою?" або "Яка частина дня була найважчою?", потім уважно вислухайте, що скаже вам дитина, не перебиваючи її, не даючи ніяких настанов.
8.       Переможцем став...
Кожний тиждень видавайте "нагороду найбільш турботливому". Вручайте її тому, хто був найдобрішим, найввічливішим.
9.       Гра "якщо..., то".
Якщо хтось з гостей повинен невдовзі прийти до вас додому, можна зіграти в гру "якщо ..., то". Це гра допоможе дитині краще зустріти гостя. Ви уявляєте собі частину "якщо.."."', "Якщо Оленці подобаються кольорові олівці...", дитина уявляє собі частину "то", "то ми будемо розмальовувати картинки".
10.       "Який ти?"
Вказуйте дитині на її емоції. Це допоможе їй визначити себе та інших: "Ти виглядаєш розлюченою", або "ця маленька дівчинка виглядає такою самотньою".
11.      Ставте мету.
Допомагайте дитині діяти відповідно до конкретної мети, наприклад, складати гроші на конкретну іграшку або прочитати конкретну книгу, конкретну кількість книг.
12.      Очі в очі.
Привчайте дитину дивитися в очі співбесіднику, пояснюючи їй, наскільки це неприємно, коли людина відволікається під час розмови.
13.      Підказуйте.
Якщо хтось вітається з вашою дитиною, а вона не відповідає, допоможіть їй знайти потрібні слова: "Ганно, піди і скажи Дмитру Івановичу "Доброго дня".
14.      Хваліть за доброту.
Звертайте увагу на кожний прояв доброзичливості: "Ти молодець, що допомогла своїй сестрі".
15. Сваріться чесно.
Уникайте приниження і зневажливих зауважень. Намагайтеся знайти компроміс і припиніть суперечку.
16.      Не обманюйте.
Якщо дитина зрозуміла, що ви обманюєте, не намагайтеся говорити неправду далі. Визнайте свою помилку: "Так, у нас справді залишилось печиво, але я не можу дати його тобі до обіду."
17.      Руки геть.
У жодному випадку не бийте дитину, яка буває надто агресивною, скеровуйте її в спеціальне місце "для охолодження".
18.       Приховані знаки уваги.
Зробіть своїй дитині щось приємне, але так, щоб це було для неї несподіванкою.
19.      Справжній друг.
Візьміть дитину з собою, коли маєте намір провідати чи допомогти комусь із своїх друзів. Поясніть при цьому, як приємно допомогти комусь.
20.      Спочатку запитайте.
Спочатку запитайте дозволу, перш ніж скористатися чимось чи викинути щось, що належить вашій дитині.
21.      Обговорюйте ситуацію.
Якщо чиясь дитина надворі чи у дитячому садку плаче, зверніть на це увагу своєї дитини. Запитайте її: "Як ти вважаєш, що вона відчуває зараз?", "Як ти вважаєш, що зробило її такою засмученою?".
22.      Добрий приклад.
Частіше згадуйте в розмові з дитиною про людей з нашого оточення, які роблять добрі справи.
 23.      Поклади на місце.
Якщо ваша дитина взяла без дозволу чужу іграшку, поясніть їй, чому так не можна робити, і наполягайте, щоб вона віднесла її назад.
24.      Боротьба з брутальністю.
Придумайте якийсь вислів, який говоритимете, коли хтось з членів вашої родини буде лихословити. Потрібно намагатися знайти більш спокійний спосіб висловлювати свої почуття.
25.      Обмін ролями.
Дайте вашій дитині можливість відчути себе на місці іншої людини. Запропонуйте їй на 10-15 хвилин роль одного з батьків (тата, мами), а собі візьміть роль дитини.
26.      Дотримуйтесь чистоти.
Якщо ви, гуляючи з дитиною парком чи лісом, побачили сміття -підберіть й віднесіть в урну чи якесь призначене для викидання сміття місце. Ні ви, ні дитина не повинні смітити на вулиці.
27.      Допоможіть "Зберегти обличчя".
Якщо ви помітили , що дитина каже неправду, стримуйте свій гнів і нагадайте, як важливо говорити правду. Потім дайте їй ще один шанс. І якщо дитина скаже правду, не карайте її.
28.      Причина і наслідки.
По можливості дайте дитині відчути наслідки своїх помилок: "Якщо залишиш велосипед під дощем, він заржавіє".
29. Заохочуйте до чесності.
Дайте дитині зрозуміти, що чинити чесно завжди важко, тому заохочуйте
її до правдивості.
    30. Ніколи не порушуйте обіцянок.
Ніколи не обіцяйте дитині нагороди і не лякайте покаранням, які ви не
зможете дати і виконати.
31."Лавочка для забіяк"
Поставте вдома стільці у вигляді "лавочки для забіяк". Якщо двоє дітей побилися, посадіть їх на цю "лавочку", де вони повинні залишатися доти, поки кожний з них не пояснить, в чому він був неправий.
32. Коробка "Руки геть".
Аби не виникало "боротьби" за іграшки, дитина мусить мати особисту коробку для іграшок, нехай у неї виявиться бажання поділитися своїми іграшками з іншими дітьми.
33. Самостійність і допомога.
Дайте зрозуміти, що ви не збираєтесь робити за дитину завдання, але
допоможете.